Педагогіка викладання української як іноземної мови в медичному університеті

The article considers traditional methods of studying Ukrainian as a foreign language in higher medical educational institutions. Methods of teaching Ukrainian as a foreign language are presented in accordance with the level, knowledge, needs and interests of foreign students. It is noted that since the Ukrainian language was adopted as a national language, its function expanded in various spheres of public life. This led to the formation of a new branch of language education – the teaching of Ukrainian as a foreign language, which gradually began to establish itself as a language of higher education for foreigners. The pedagogy of teaching a foreign language, which is a fundamental science, is described, but to transfer such pedagogy to the teaching of a foreign language is illegal, because it differs from the purpose of teaching other subjects. When studying Ukrainian as a foreign language, it is not the accumulation of knowledge that is distinguished, but the mastery of foreign language activities. There are two stages in the study of a new vocabulary unit: a stage that involves the selection and presentation of new vocabulary material, and a stage that trains and acquires lexical speech skills in various types of speech activity. The importance of using three main types of visual material is emphasized: subject, pictorial and motor, which should effectively cover the realities of everyday life in relation to the presence of a foreign student in a new language environment. The role of listening in the perception of the Ukrainian language as a foreign language is analyzed. Because students will study with native speakers and will have to listen to numerous lectures on special topics. Direct communication with native speakers invited to classes is one of the ways to develop auditory perception and speech skills. An important skill that future doctors will need is the ability to work with a special medical text in the language of instruction.

У статті розглядаються традиційні методи вивчення української мови як іноземної у вищих медичних навчальних закладах. Методики викладання української мови як іноземної представлені відповідно до рівня, знань, потреб та інтересів іноземних студентів. Зазначено, оскільки українська мова була прийнята як державна, її функція розширювалася в різних сферах суспільного життя. Це призвело до формування нової галузі мовної освіти – викладання української мови як іноземної, яка поступово почала утверджуватися як мова вищої освіти для іноземців. Охарактеризовано педагогіку викладання іноземної мови, яка є фундаментальною наукою, але перенесення цієї педагогіки на навчання іноземної мови неправомірно, оскільки вона відрізняється від мети викладання інших предметів. При вивченні української мови як іноземної виділяється не накопичення знань, а оволодіння іншомовною діяльністю. Існує два етапи вивчення нової словникової одиниці: етап, який передбачає відбір і виклад нового словникового матеріалу, і етап, який тренує та набуває лексичних мовленнєвих навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. Наголошується на важливості використання трьох основних типів наочного матеріалу: предметного, зображального і моторного, який повинен ефективно охоплювати реалії повсякденного життя стосовно присутності іноземного студента в новому мовному середовищі. Проаналізовано роль аудіювання у сприйнятті української мови як іноземної. Тому, що студенти навчатимуться з носіями мови та повинні будуть слухати численні лекції на спеціальні теми. Безпосереднє спілкування з носіями мови, запрошеними на заняття, є одним із способів розвитку слухового сприйняття та мовленнєвих навичок. Важливою навичкою, яка знадобиться майбутнім лікарям, є вміння прaцювати із спеціальним текстoм медичного спрямування на мові нaвчання.